“Культурна спадщина – це наш зв’язок із минулим і вектор для майбутнього. Її збереження – це вклад у стійкість нашого суспільства.” — Карло Вентури
Технологія лазерного сканування має великий потенціал для збереження культурної спадщини завдяки кільком ключовим аспектам:
Технології вдосконалюються настільки, що достатньо потужні датчики, а також програмне забезпечення стають дешевшими та дозволяють більшій кількості сфер отримати доступ до цієї технології. Завдяки цим можливостям лазерне сканування стає важливим інструментом у збереженні культурної спадщини для майбутніх поколінь.
Здебільшого розмови навколо цієї демократизації точаться навколо геодезії та промисловості AEC. Ці галузі отримують найбільшу вигоду від цієї технології. Наприклад, будівництво вважалося непіддатливию сферою до нових технологій, і ціна є однією з причин. Тепер, коли більше компаній мають легший доступ до цих інструментів, ефективність усієї галузі підвищується.
Збереження культурної спадщини – це лише один із варіантів використання, лазерного сканування – або фотограмметрії, але це неймовірно важливий спосіб використання з точки зору культури.
Нотр-Дам відбудовують частково завдяки даним лазерного сканування, отриманим до руйнівної пожежі
З точки зору збереження важливих історичних споруд, це означає, що більше організацій і окремих спеціалістів можуть брати участь у забезпеченні належного обліку цих будівель. Більше не обов’язково мати повну фінансову підтримку з боку великих компаній. Усе стало набагато технічно простіше і доступнішим для постійного використання.
Тут варто згадати український проект, від компанії Skeiron – SaveUkrainianHeritage.
Станом на кінець травня, 2022р. Міністерство культури та інформаційної політики України виявило, щонайменше 367 випадків руйнування культурних об’єктів, у тому числі 29 музеїв, 133 церков, 66 театрів і бібліотек,і навіть столітнє єврейське кладовище – все це вважається військовими злочинами.
Прагнучи попередити цю потенційно величезну втрату, співзасновники компанії Skeiron, що займається лазерним скануванням і фотограмметрією, намагаються зафіксувати якомога більше культурної спадщини країни за допомогою підручних інструментів лазерного сканування та фотограмметрії. проект під назвою #SaveUkranianHeritage
“Наше завдання – закарбувати якнайбільше архітектурних та мистецьких надбань України та вберегти історичну пам’ять від руйнівних впливів часу. Ми сканували культурні пам’ятки ще до початку війни, а зараз, у момент повномасштабного вторгнення, розуміємо ще більшу актуальність цього. З цієї причини ініціюємо проект #SaveUkranianHeritage. Метою проекту є 3D сканування культурних пам’яток по всій Україні, де тільки це дозволять обставини. Ми створюємо 3D моделі з використанням технологій лазерного сканування та фотограметрії. Що дозволяє більш точно зафіксувати стан пам’ятки та допоможе відновити її у разі руйнування. У цій ініціативі ми прагнемо об’єднати зусилля усіх, хто може сприяти скануванню – професіоналів у цій сфері, пам’яткоохоронців та поціновувачів. Для цього ми розробляємо різні можливості для підтримки ініціативи.”
Масштаб і деталізація деяких проектів величезні і були б вражаючими, навіть якби вони були реалізовані у мирний час. Для церкви у Львові, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО, знадобилося більше 300 індивідуальних лазерних сканувань, і 5-6000 фотографій були зшиті разом для остаточного, захоплюючого проекту.
Знімок екрану з 3D фотограмметричної моделі Бернардинського монастиря у Львові, Україна. Переглянути повну 3D-модель тут >
Якщо задуматися про усі споруди, збудовані протягом історії, про які немає жодних записів, стає зрозуміло, наскільки важливою може бути ця робота. Очікувати, що усі забудови можна буде відновити є нереалістичним. Нові споруди з’являтимуться, а старі можуть бути знесені для створення чогось нового. Однак цифровий запис завжди залишатиметься ключовим для майбутніх поколінь, щоб мати якомога більше уявлення про суспільство на будь-якому етапі його розвитку. Те, що сьогодні дедалі більше людей і організацій можуть збирати ці дані, є беззаперечною перевагою для суспільства.
Джерело: GEO WEEK