Sentinel-1C – найновіший супутник у сімействі Copernicus Sentinels. Запущений 5 грудня 2024 року, він успішно інтегрований в операційну систему ESA (EOF), яка забезпечує регулярне функціонування космічного сегмента програми Copernicus (EOF-CSC) для супутників Sentinel-1, Sentinel-2, Sentinel-3 (наземний) і Sentinel-5P.
Подібно до свого аналога Sentinel-1A, Sentinel-1C оснащений C-діапазонним радіолокатором із синтетичною апертурою (SAR). Ця передова технологія дає змогу отримувати високоякісні зображення незалежно від часу доби та погодних умов, що є критично важливим для моніторингу навколишнього середовища та дослідження змін клімату.
Дані SAR – один із найефективніших інструментів для спостереження за просіданням землі та структурними деформаціями. Завдяки систематичним спостереженням та інтерферометричним методам можна виявляти малопомітні рухи земної поверхні. Це відкриває нові можливості для моніторингу зсувів, викликаних землетрусами, зсувами ґрунту або вулканічною активністю. Окрім того, зображення SAR активно використовуються у землевпорядкуванні для оцінки ризику просідання, що особливо важливо для контролю геонебезпек у шахтах і планування міської інфраструктури.
Менше ніж за тиждень після запуску супутник Copernicus Sentinel-1C передав свої перші радіолокаційні зображення Землі. Вони наочно демонструють потенціал місії та високу якість даних, що стало можливим завдяки злагодженій роботі фахівців ESA та партнерських організацій протягом останніх років.
Перший знімок, отриманий всього через 57 годин після запуску, зафіксував Шпіцберген – віддалений норвезький архіпелаг у Північному Льодовитому океані. Ці початкові зображення Sentinel-1C були оперативно оброблені командою EOF-CSC, яка відповідає за планування, прийом, обробку, архівування та поширення даних місії Sentinels.
Перше зображення Sentinel-1C
дані Copernicus Sentinel (2024), оброблені ESA
Успішне створення та запуск нового супутника є лише частиною місії із спостереження Землі. Ключовим фактором успіху є ефективне керування супутником із Землі та забезпечення безперебійної обробки й розповсюдження його даних.
Не менш важливо, щоб наземні команди могли швидко отримувати, аналізувати та надавати високоякісні супутникові дані користувачам. Однією з основних цінностей програми Copernicus є відкритий і безкоштовний доступ до супутникової інформації. Цю функцію виконує EOF-CSC, що забезпечує постійний потік даних для екосистеми різноманітних сервісів Copernicus.
Раніше кожна супутникова місія Copernicus мала власну незалежну інфраструктуру наземного сегмента. Проте у 2021 році ESA перейшло до нової, орієнтованої на дані архітектури Copernicus Operational Framework.
Завдяки уніфікованим інтерфейсам між промисловими службами ESA трансформувало наземний сегмент Copernicus в єдину оперативну систему EOF-CSC. Ця структура координує роботу всіх активних супутників Sentinel-1, Sentinel-2, Sentinel-3 та Sentinel-5P, а також забезпечує інтеграцію нових місій і супутникових підсистем.
Запуск нового супутника – це завжди складний процес, що відкриває нові можливості, але водночас потребує ефективної інтеграції з наявною інфраструктурою. Команди наземного управління повинні синхронізувати роботу Sentinel-1C із чинними системами, налаштовувати існуючі сервіси та розробляти додаткові елементи для забезпечення безперебійного функціонування. Такий підхід дозволяє мінімізувати витрати часу і ресурсів на підготовку нового супутника, зберігаючи при цьому необхідну гнучкість для адаптації до змін у місіях.
Завдяки ретельному плануванню спостережень Sentinel-1C та оперативній роботі наземних служб високоякісні знімки стали доступними в екосистемі простору даних Copernicus вже на етапі введення в експлуатацію. Це підтвердило ефективність і надійність наземного сегмента Copernicus та основної операційної моделі.
Під час початкової фази експлуатації (LEOP) Sentinel-1C здійснив перший контакт із наземною станцією в Матері (Італія), передавши наукові дані.
Тісна координація між космічним сегментом ESA, командами Flight Operations Segment (FOS) в ESA/ESOC та фахівцями EOF-CSC, організованими командою координації на місці в Матері, дозволила швидко й ефективно налагодити супутникові зв’язки та управління місією.
Після успішного запуску супутника Copernicus Sentinel-1C у грудні 2024 року та публікації його перших зображень космічний корабель пройшов серію маневрів, щоб досягти призначеного орбітального вузла, що дозволило розпочати роботу з введення в експлуатацію SAR у середині січня 2025 року.
У зв’язку з тим, що триває введення в експлуатацію супутника, початковий набір продуктів Sentinel-1C тепер доступний у екосистемі простору даних Copernicus для всіх користувачів.
Ці продукти можна ідентифікувати, вибравши «S1C» у критеріях пошуку.
Детальна інформація про якість цих початкових даних доступна на сторінці Sentinel-1 MPC Quality Disclaimer #259 .
На етапі введення супутника в експлуатацію очікується подальше підвищення якості.
Джерело: Sentinel News
