Горішньоплавнівська міська територіальна громада розпочала роботу над Комплексним планом просторового розвитку території громади (КППР). Відповідне рішення було прийнято Горішньоплавнівською міською радою 23 січня 2024 року, після чого стартувала процедура громадського обговорення щодо формування завдання на розроблення Комплексного плану.
Комплексний план поєднує містобудівну документацію та документацію із землеустрою. Він визначає планувальну організацію території, її функціональне призначення, розвиток дорожньої та інженерно-транспортної інфраструктури, благоустрій, цивільний захист, охорону земель і навколишнього середовища, збереження культурної спадщини та послідовність реалізації запланованих рішень.
Фактично КППР має стати єдиною просторовою основою для подальшого розвитку всієї території громади, поєднавши містобудівні та земельні дані.
Після прийняття рішення про розроблення КППР громада розпочала формування робочої групи, яка бере участь у підготовці завдання на його розроблення.
До її складу могли входити представники міської ради та її виконавчих органів, державних органів, комунальних і державних підприємств, громадських організацій та інших заінтересованих сторін. Передбачалося також представництво населених пунктів, що входять до складу громади.
Персональний склад Робочої групи було затверджено наказом Управління містобудування та земельних відносин Горішньоплавнівської міської ради 14 лютого 2024 року.
Горішньоплавнівська громада має значний масив чинної містобудівної документації.
Серед неї — генеральний план міста Горішні Плавні, генеральні плани сіл Дмитрівка, Кияшки, Кузьменки, Базалуки, Салівка, Карпівка, Петрашівка, Махнівка, Григоро-Бригадирівка, Солошине та Келеберда.
Також діє низка детальних планів територій, зокрема для окремих мікрорайонів міста, перспективної житлової забудови, промислових та інших територій.
У процесі підготовки КППР ці матеріали мають важливе значення як частина наявної містобудівної бази громади.
На офіційному ресурсі громади передбачена можливість отримання відомостей про топографічні знімання попередніх років, а також координат проходження червоних, блакитних, жовтих і зелених ліній для виконання топографічного знімання.
Це показує важливість систематизованої геопросторової інформації не лише для розроблення КППР, а й для повсякденної роботи органів архітектури, містобудування та земельних відносин.
Ще один важливий напрям — містобудівний моніторинг. Громада оприлюднила аналітичні звіти за 2022, 2023 та 2024 роки.
Містобудівний моніторинг передбачає спостереження та аналіз реалізації містобудівної документації, оцінювання стану й змін об’єктів містобудування та прогнозування подальшого розвитку територій.
Окремим питанням залишається загальноукраїнська ситуація з розробленням комплексних планів.
У матеріалі зазначається, що у 2025 році законодавчі строки були відтерміновані до 2028 року. Причиною стала, зокрема, складність розроблення КППР громадами в умовах повномасштабної війни. Станом на квітень 2025 року комплексні плани були розроблені лише у двох із 1469 громад України.
Водночас відтермінування не зменшує значення просторового планування. Навпаки, для громад цей період може бути використаний для підготовки вихідних даних, актуалізації картографічної основи, систематизації земельної та містобудівної інформації.
Приклад Горішньоплавнівської громади демонструє, що розроблення КППР — це значно ширший процес, ніж створення одного комплекту містобудівної документації.
Для якісного просторового планування необхідно об’єднати наявні генеральні та детальні плани, земельні й містобудівні відомості, топографічні матеріали та результати містобудівного моніторингу.
Саме системна робота з такими даними формує інформаційну основу, необхідну громаді для управління територією та подальшого прийняття обґрунтованих просторових рішень.
