Світ вступає в нову геопросторову епоху, яку дедалі частіше називають «Геопросторовим 2.0». Очікується, що обсяг ринку геопросторової аналітики зросте з 78,5 млрд доларів у 2023 році до 141,9 млрд доларів до 2028-го. Головними рушіями цієї динаміки є штучний інтелект, цифрові двійники та нові методи збору просторових даних.
Автоматизація пришвидшує процеси, але фахівці залишаються у центрі прийняття рішень, геодезисти, ГІС-аналітики, інженери — усі вони мають адаптуватися до нових інструментів, зберігаючи при цьому фокус на точності, юридичній відповідності та якості даних. Геодезисти зокрема виступають опорою інфраструктурних проєктів: саме вони забезпечують базові просторові дані для будівництва, комунальних мереж і розвитку міст.
У геопросторових робочих процесах AI усе частіше використовується для аналізу Lidar-даних, створення 3D-моделей та автоматизованої обробки знімків з дронів. Ці інструменти вже інтегруються у класичні підходи: фотограмметрію, мобільне картографування, лазерне сканування.
Проте лише наявності технологій замало. Штучний інтелект потребує точних, актуальних даних, а також їх правильної інтерпретації. Це створює попит на нові компетенції — зокрема серед геодезистів, які вже мають технічну базу й можуть ефективно опанувати сучасні цифрові інструменти.
Поява цифрових двійників — динамічних 3D-моделей реальних об’єктів — ще більше підсилює потребу в якісних просторових даних. Їх побудова починається з фахових геодезичних вимірів, а подальший аналіз і візуалізація — завдання для ГІС-спеціалістів, архітекторів та інженерів. Це — перехрестя, де технології поєднуються, дисципліни зливаються, а рішення стають точнішими.
Штучний інтелект дедалі активніше змінює геопросторові робочі процеси, автоматизуючи рутинні та трудомісткі завдання — наприклад, очищення даних, їх перевірку та первинний аналіз. Завдяки цьому геодезисти можуть сфокусуватися на стратегічних завданнях: контролі якості, аудиті відповідності та прийнятті рішень на основі розширеної аналітики, яка ще недавно була практично недоступною.
Одним із ключових напрямів цих змін є цифрові двійники — точні віртуальні копії фізичних об’єктів і систем. Вони дозволяють у реальному часі спостерігати за станом активів, прогнозувати зношення, планувати обслуговування та вдосконалювати експлуатацію. Для галузей, що критично залежать від своєчасної інформації — комунального господарства, енергетики, транспорту — цифрові двійники стали інструментами першої необхідності. Наприклад, енергетичні компанії використовують їх для моніторингу мереж у режимі онлайн, щоб швидко виявляти уразливості та запобігати аваріям у періоди екстремальних погодних явищ.
Приклад обробки зібраних даних
Сучасні компанії, від великих підрядників до невеликих проєктних бюро, впроваджують технології на кшталт геопросторового штучного інтелекту (GeoAI), інформаційного моделювання будівель (BIM), 4D-будівництва, систем віртуального проєктування та цифрових двійників iTwin. Ці інструменти стають стандартом на всіх етапах життєвого циклу об’єкта — від планування і проєктування до зведення і подальшої експлуатації.
Зі стрімким розвитком ринку геопросторових даних важливість поєднання штучного інтелекту, цифрових двійників і передового збору даних лише посилюється. Фахівці геопросторової сфери мають не лише володіти новими технологіями, а й інтегрувати їх у щоденні процеси. Як слушно відзначає Метью Берд, засновник Reality Capture Network, автоматизація не позбавляє спеціалістів роботи — вона змінює її суть і стимулює робити більше та краще.
Ще зовсім недавно створення цифрових двійників вважалося надскладним процесом, що потребував чималих ресурсів, часу і спеціалізованого обладнання. Точне сканування об’єктів потребувало трудомістких процедур, а лазерне сканування залишалося дорогим і непростим у логістиці. До того ж, аби цифрові моделі залишалися «живими» й актуальними, потрібне регулярне оновлення, що ускладнювало роботу на об’єктах із динамічним середовищем, наприклад, у будівництві. Раніше чимало інноваційних підходів не досягали очікуваного ефекту через незрілість технологічних платформ.
Десять років тому, наприклад, у геодезії активно експериментували з полюсною фотограмметрією — комплексами камер, змонтованими на GNSS-роверах. Хоч ідея була перспективною, технічні можливості тих часів ще не дозволяли реалізувати її повною мірою. Багато спеціалістів у результаті розчарувалися у таких рішеннях і втратили довіру до новинок.
Та сьогодні ситуація кардинально інша. Завдяки прогресу в гнучкій фотограмметрії та штучному інтелекті створення хмар точок геодезичного класу тепер значно спрощене й дешевше. Сучасні рішення дають змогу отримувати результат, який не поступається за точністю лазерному скануванню. Наприклад, поєднання портативної фотограмметрії з GNSS та інерціальними модулями автоматизує обробку у хмарі, скорочує кількість ручних кроків і зменшує похибки. Як зазначає Аманда Джонс, власниця компанії AJ Surveying, ця технологія докорінно змінила підходи: «Ми можемо збирати великі масиви точних даних без великих витрат часу чи необхідності залучати дрони».
Ще одним напрямком розвитку є автоматизоване вилучення лінійних об’єктів із даних. Сучасні інструменти на базі штучного інтелекту — наприклад, AutoCAD Civil 3D або InfraWorks від Autodesk — перетворюють хмари точок на точні 3D-моделі та готові для проєктування об’єкти. Компанія AirWorks пропонує рішення, які дозволяють автоматично виділяти лінійні елементи із ортофотопланів, створених дронами чи іншими методами.
Штучний інтелект також стає ключовим інструментом в опрацюванні так званих «темних даних» — інформації, що міститься у старих кресленнях або несумісних цифрових архівах. Наприклад, компанія Phocaz розробила інструмент, який «проїжджає» віртуальною машиною по САПР-кресленнях автомагістралей і автоматично розпізнає важливі об’єкти інфраструктури: огорожі, знаки, каналізаційні системи, освітлення. Отримані дані можна використовувати для створення актуальних цифрових двійників.
Майбутнє геопросторової сфери залежить від повної інтеграції цифрових двійників, захоплення реальності й штучного інтелекту. Цей симбіоз стирає межі між геодезією, ГІС та інженерією, формуючи нові стандарти співпраці і підвищуючи ефективність процесів. Геодезисти стають ключовими архітекторами цифрової інфраструктури, що базується на точних просторових даних і передових аналітичних методах.
Інновації — від автоматизованих інструментів до квантово-удосконалених сенсорів — уже змінюють підходи до управління територіями, містами, природними ресурсами. Роль геодезиста у цьому процесі не зменшується — навпаки, вона набуває нового масштабу. Спеціалісти галузі стають рушіями переходу до більш розумного, з’єднаного та сталого світу.
Джерело: GIM International
