Поєднання RTK-дронів, наземних GNSS-вимірювань, фотограмметрії та GIS дозволяє створювати високоточні тривимірні кадастрові моделі міських територій. У новому дослідженні, опублікованому в Scientific Reports, абсолютна точність моделі за незалежними контрольними точками становила 2,47 см.
Тривимірний кадастр поступово стає одним із перспективних напрямів розвитку сучасних систем управління земельними та міськими територіями. Традиційного двовимірного відображення земельних ділянок стає недостатньо там, де необхідно одночасно працювати з межами земельних ділянок, будівлями та іншими просторовими об’єктами міського середовища.
Дослідники з Ірану запропонували комплексний технологічний процес, який об’єднує UAV-фотограмметрію та GIS для створення високоточної тривимірної кадастрової моделі.
Результати роботи опубліковані у журналі Scientific Reports.
Запропонований авторами workflow поєднує декілька етапів в одному технологічному процесі: аерофотознімання БПЛА з підтримкою RTK, вимірювання наземних опорних точок (GCP), фотограмметричну реконструкцію, управління просторовими даними в GIS та незалежну оцінку точності.
Під час дослідження було отримано 454 аерофотознімки.
У результаті їх фотограмметричної обробки дослідники сформували одразу декілька геопросторових продуктів:
Таким чином, аерофотознімання виступає не лише джерелом ортофото. Один набір вихідних матеріалів використовується для формування комплексного тривимірного набору геопросторових даних.
Точність — до декількох сантиметрів
Один із найважливіших аспектів дослідження — перевірка геометричної точності отриманих результатів.
Для цього автори використали 15 незалежно виміряних контрольних точок RTK GNSS, розташованих у межах досліджуваної території.
За результатами перевірки отримано:
1,7 см — відносної точності;
2,47 см — абсолютної позиційної точності за незалежними контрольними точками.
На думку авторів дослідження, такі результати підтверджують придатність запропонованого підходу для великомасштабного кадастрового картографування.
Важливо й те, що точність оцінювалася не лише за точками, використаними для побудови моделі, а за окремими незалежними контрольними вимірюваннями.
Отримана тривимірна кадастрова модель дозволила точно виділяти та візуалізувати межі земельних ділянок, контури будівель та інші просторові елементи міського середовища.
Саме інтеграція фотограмметричних результатів із GIS перетворює тривимірну модель із візуального продукту на структуроване джерело просторової інформації.
GIS забезпечує можливість організації, управління, аналізу та подальшого використання отриманих даних у системах земельного адміністрування і міського планування.
Фактично формується технологічний ланцюжок:
RTK UAV → GCP → фотограмметрична реконструкція → хмара точок / DSM / ортофото / 3D-модель → GIS → кадастрові дані.
UAV + GIS як основа розвитку 3D-кадастру
Результати дослідження показують потенціал поєднання безпілотного аерофотознімання та геоінформаційних систем для створення високоточних тривимірних кадастрових даних.
Такий підхід автори розглядають як економічно ефективну та надійну технологію, здатну підтримувати сучасне земельне адміністрування, містобудівне планування та цифрове управління містами.
Особливо цікавою є можливість отримувати в межах одного циклу знімання одразу декілька взаємопов’язаних продуктів — від ортомозаїки та DSM до хмари точок і текстурованої 3D-моделі.
Це демонструє, як UAV-фотограмметрія поступово виходить за межі традиційного створення ортофотопланів і стає одним із інструментів формування повноцінних тривимірних геопросторових баз даних.
Джерело: www.nature.com
