У роботі з геопросторовими даними терміни DSM, DTM та DEM зустрічаються постійно. Їх нерідко використовують як взаємозамінні, хоча вони описують різні способи представлення висот земної поверхні.
Розуміння цієї різниці важливе для ГІС, дистанційного зондування, фотограмметрії, LiDAR-знімання, інженерних розрахунків та просторового планування.
DSM відображає висоти земної поверхні разом з усіма об’єктами, що знаходяться на ній: будівлями, деревами, мостами та іншими спорудами.
Тобто модель фактично описує верхню видиму поверхню території.
DSM використовують для:
DTM, навпаки, описує рельєф земної поверхні без будівель, дерев та інших наземних об’єктів.
Під час її створення такі об’єкти видаляються з вихідних даних, щоб отримати модель так званої bare earth — «чистої» земної поверхні.
DTM особливо важлива для:
DEM — більш загальне поняття для цифрового представлення висот території.
І тут часто виникає плутанина. Залежно від джерела даних, стандарту або організації термін DEM може використовуватися як для моделі рельєфу, так і як загальне поняття, що охоплює різні типи цифрових моделей висот.
DEM широко застосовується у топографічному картографуванні, просторовому аналізі, екологічному моделюванні та візуалізації рельєфу.
Вибір неправильної моделі може суттєво вплинути на результати просторового аналізу.
Наприклад, якщо для гідрологічного моделювання використати DSM, будівлі, дерева та інші об’єкти можуть сприйматися алгоритмом як частина рельєфу та впливати на розрахунок напрямків стоку.
І навпаки, для аналізу висотності міської забудови чи видимості використання лише моделі «чистого» рельєфу не дасть необхідної інформації про об’єкти на поверхні.
Тому питання має звучати не просто «Яку DEM використати?», а:
Саме від відповіді на це питання залежить вибір між DSM, DTM та конкретним набором DEM-даних.
