Дослідники з Польської академії наук створили одну з найбільших археологічних карт промислової спадщини Європи. Використовуючи технологію LiDAR (лазерне сканування з повітря), вони ідентифікували понад 630 000 місць, де в минулі століття виробляли деревне вугілля.
Результати дослідження демонструють масштаб лісової промисловості, яка протягом багатьох століть забезпечувала паливом металургію, склоробство, ковальське ремесло та інші виробництва.
Завдяки аеролазерному скануванню вдалося виявити тисячі круглих заглиблень, які залишилися після роботи вугільників. Під густим лісовим покривом такі об’єкти практично неможливо знайти під час звичайних польових досліджень або на супутникових знімках.
Для підтвердження результатів учені також використали:
Поєднання цих джерел дозволило відтворити багатовікову історію використання польських лісів.
До широкого використання кам’яного вугілля саме деревне вугілля було основним джерелом високотемпературного палива.
Його застосовували для:
Для випалювання деревину складали у великі круглі насипи діаметром близько 10 метрів, накривали дерном і піском та підтримували повільне тління протягом 10–20 днів.
За один цикл використовували 200–250 м³ деревини, що відповідало вирубці приблизно половини гектара лісу.
Після завершення випалу майстри переходили на нову ділянку, тому постійних споруд майже не залишалося.
Попри відновлення лісів, місця випалювання деревного вугілля залишили довготривалий слід.
Дослідження показали, що навіть через понад сто років ґрунти на таких ділянках відрізняються від навколишніх:
Створення карти стало можливим завдяки використанню національних LiDAR-даних, які дозволяють бачити мікрорельєф навіть під густими кронами дерев.
Над проєктом працювала міждисциплінарна команда, до якої увійшли:
У результаті буде створено відкриту базу даних історичних місць виробництва деревного вугілля, яка стане важливим ресурсом для археологів, природоохоронців та дослідників культурної спадщини.
Цей проєкт ще раз демонструє, що сучасні технології LiDAR, GIS та дистанційного зондування Землі здатні відкривати сторінки історії, які залишалися прихованими століттями. Лазерне сканування не лише допомагає знаходити археологічні пам’ятки, а й дозволяє краще зрозуміти взаємодію людини з природним середовищем упродовж багатьх поколінь.
