В умовах активного застосування засобів радіоелектронної боротьби питання надійності супутникової навігації стає дедалі актуальнішим не лише для військових, а й для цивільного сектору. Збої GPS-сигналу вже стали звичним явищем у Києві та інших містах України, впливаючи на роботу транспорту, дронів, навігаційних сервісів та геопросторових систем.
На конференції DOU DAY 2026 CEO компанії Vyriy Industries Олексій Бабенко повідомив про намір створити в Україні власну систему навігації, стійку до глушіння та впливу засобів РЕБ.
За його словами, ще кілька років тому подібний проєкт виглядав надто дорогим і складним, однак стрімке здешевлення космічних технологій та електронних компонентів робить його цілком реалістичним.
Проєкт передбачає кілька етапів розвитку.
На першому етапі планується створення системи позиціонування на базі наземних маяків для потреб фронту та роботи безпілотних систем.
Наступним кроком стане формування мережевої архітектури передачі координат, а в перспективі — створення власної орбітальної інфраструктури із супутниками, оснащеними атомними годинниками.
Саме атомні годинники забезпечують надточну синхронізацію сигналів, яка лежить в основі сучасних систем глобального позиціонування.
Однією з причин появи таких амбітних проєктів стало суттєве зниження вартості космічних технологій.
За оцінками Vyriy Industries, запуск супутника сьогодні обходиться в рази дешевше, ніж кілька років тому. Крім того, значно подешевшали атомні годинники — ключовий елемент будь-якої навігаційної системи.
Якщо раніше їхня вартість вимірювалася мільйонами доларів, то нині окремі рішення доступні вже приблизно за 1500 доларів.
За попередніми оцінками компанії:
Загальний бюджет проєкту оцінюється приблизно у 30 мільйонів доларів.
Для геоінформаційної галузі питання стабільного позиціонування має критичне значення.
Від роботи GNSS-систем сьогодні залежать:
Саме тому розвиток альтернативних навігаційних систем може стати важливим кроком для формування незалежної та стійкої геопросторової інфраструктури України.
Особливо актуальним це питання є в умовах, коли GPS-глушіння дедалі частіше впливає не лише на військові операції, а й на цивільну авіацію, логістику та повсякденну навігацію
