Атрибутивна таблиця є невід’ємною частиною геоінформаційних систем, оскільки містить важливі характеристики геооб’єктів. Дані в такій таблиці мають різні типи, що впливає на їх використання, зберігання та обробку. Розглянемо основні типи даних, які застосовуються в ГІС-програмах.
Атрибутивні дані в ГІС – це деталі, які описують властивості та характеристики просторових об’єктів. Ці просторові об’єкти можуть бути точками, лініями або багатокутниками, які представляють явища реального світу на карті. Наприклад, у ГІС точка на карті може представляти місце розташування школи. З цією точкою будуть пов’язані атрибутивні дані, які містять детальну інформацію про школу, наприклад назву школи, тип школи (початкова, старша школа тощо), кількість учнів тощо.
У таблиці атрибутивних даних кожному просторовому об’єкту присвоюється рядок, а кожному атрибуту об’єкта – стовпець. Тому таблиця атрибутивних даних надає більше, ніж просто “де”; це і «що», «як» і «чому», що покращує наше розуміння просторових даних.
Цей тип використовується для зберігання числових значень без десяткових частин. Він застосовується, коли потрібні точні значення, наприклад, для ідентифікаційних кодів, кількості об’єктів або категорійних даних.
Приклад використання:
Дійсні числа використовуються для зберігання значень із десятковою частиною. Вони корисні для представлення координат, площі, довжини, висоти та інших величин, що потребують високої точності.
Приклад використання:
Цей тип даних використовується для зберігання часових відміток. Він важливий у просторово-часових аналізах, моніторингу змін або аналізу тенденцій.
Приклад використання:
Рядкові дані використовуються для зберігання текстових значень, які можуть включати назви, описи, коди або категорії.
Приклад використання:
На відміну від коротких текстових значень, довгі тексти дозволяють зберігати великі обсяги текстової інформації. Вони можуть містити описи об’єктів, пояснення або коментарі.
Приклад використання:
Атрибутивні дані надають додаткову інформацію або контекст до даних про місцеположення, дозволяючи користувачам приймати обґрунтовані рішення.
Атрибутивні дані часто створюються фахівцями, які збирають дані на місцях або з різних вторинних джерел, таких як переписи чи опитування. Після збору ці дані зберігаються в реляційній базі даних, де вони пов’язані з просторовими даними, зазвичай через унікальний ідентифікатор або «первинний ключ».
Деякі приклади атрибутивних даних включають описову інформацію, як-от назва, колір, тип, висота, площа, населення, щільність і будь-які інші характеристики, які можна пов’язати з географічним об’єктом.
Атрибутивні дані в ГІС можна класифікувати на номінальні (категорійні), порядкові (ранжування), інтервальні (вимірювання) і співвідношення (розрахунки).
Розуміння типів даних в атрибутивних таблицях ГІС допомагає ефективніше обробляти, аналізувати та візуалізувати просторову інформацію. Вибір правильного типу даних забезпечує точність, продуктивність роботи та ефективність використання ресурсів. Залежно від задачі, використання відповідного формату даних може значно вплинути на якість аналітики та прийняття рішень у сфері геоінформаційних технологій.
Джерело: Atlas
